Адаптація дитини до дитячого садка. Інформація і поради батькам новоприбулих дітей та педагогам

Адаптація дітей до умов дитячого садка

Семінар- тренінг для вихователів і їх помчників

 Мета: знайомство педагогічного складу і помічників вихователів із пси­хологічними аспектами адаптації дітей до умов дитячого садка, підвищення психологічної компетентності з проблем виховання та взаємодії з дітьми, які про­ходять період адаптації

Обладнання: експрес-анкети, ручки, пензлики, фарби, склянка з водою, сіль, перець, жменя землі, папір, магнітофонні записи.

Вступ

Цю зустріч сьогодні я присвячую проблемі адаптації дітей до умов дитя­чого садка. Сподіваюся, що питання, які ми будемо розглядати, допоможуть нам якнайкраще розібратись у причинах виникнення проблем адаптаційного пе­ріоду. 

Вітання. Будь-яке тренінгове заняття ми починаємо з вітання, привітайте одне одного компліментом.

Обговорення правил роботи:

1. Бути активним.

2. Не перебивати.

3. Бути відкритим, доброзичливим.

4. Не критикувати (кожен має право на свою точку зору). 

Що таке адаптація

Адаптація — це процес пристосу­вання організму до нових умов.

Виокремлюють психологічну й фізіологічну адаптації: фізіологічна — оптимальний вік для початку відвідування дитиною дитячого садка; психологічна — готовність малюка до розставан­ня з матір'ю, до прийняття нового оточення.

У маленької дитини ще немає досвіду спіл­кування з однолітками, і дорослий для неї є зразком для наслідування, партнером по грі. Дорослі для дитини — це увага, співробітниц­тво і, найголовніше, — захист, комфорт, емо­ційна стабільність.

Що сильніший емоційний зв'язок із матір'ю, то важче проходить період адаптації. І для такого малюка дитини вихователь має хоча б частково спробувати замінити маму і пе­ребувати в тісному співробітництві з нею. Теперішнє мистецтво виховання починаєть­ся з людини, яка знаходиться поруч із дити­ною.

Практичне завдання

Педагогічний колектив ділиться на 3 під­групи. Готують і обговорюють відповіді на за­питання:

—Якими якостями володієте ви? (Позитив­ні вказуємо, негативні малюємо.)

—Якими якостями має володіти вихова­тель у період адаптації дитини до дитячого
садка?

Щаблі адаптації

Адаптація у всіх дітей відбувається по-різно­му, це залежить від багатьох факторів.

Існує 4 види адаптації:

1. Легка (1—2 тижні). Я її назвала «Як там було».

У цю групу входять діти, для яких процес адаптації проходить легко, безболісно. Такі діти:

•    самостійні;

•    комунікабельні;

•    урівноважені;

•    зацікавлені (спілкуванням, іграми, іграш­ками).

2.     Середня (від 2—3 тижнів до 2—З міся­ців) — «Чи то тут, чи то там».

У цю групу входять малюки, які проходять процес адаптації важче й повільніше. Такі діти:

•    малоініціативні;

•    менш самостійні;

•    дещо можуть робити самі, але в основно­му залежать від дорослого;

•    мають недостатньо розвинені навички гри та спілкування.

3.     Важка (від 1 місяця до півроку) — «Точно не тут».

Важко адаптуються до нових умов діти:

•    несамостійні;

•    неконтактні;

•    які швидко стомлюються;

•    з несформованими ігровими навич­ками;

•    які часто зіштовхуються із проявами ав­торитаризму, жорстокості, або навпаки, у сім'ї панує надто ліберальний стиль. У цьому ви­падку в дітей спостерігається страх, недовіра чи ігнорування дорослих. Сон, апетит у таких малюків поганий або взагалі відсутній, вони часто хворіють.

5. Діти, яким небажано відвідувати са­дочок.

6.  

Діти домашні, не можуть звикнути до умов дитячого садка. Таких дітей від 2 до 4 %.

Критичний вік для адаптації

Виходячи із власного досвіду, своїх спосте­режень, як ви вважаєте, в якому віці дитина кра­ще адаптується до нових умов проживання?

Який оптимальний вік для початку відвіду­вання дитиною дитячого садка?

Однозначно на це питання відповісти не­можливо. Деякі психологи найкращим вважа­ють вік 1 рік 7 місяців. Зв'язок із матір'ю досить тісний (якщо в сім'ї панує любов і гармонія), дитину привчають до спілкування з однолітка­ми, до навичок самообслуговування. Як наслі­док — дитина зможе швидко влитися в колек­тив дитячого садка. Деякі психологи вважають найкращим вік від 3 до 4 років. Як ліпше дитині насправді, можуть знати тільки батьки.

    

       Від чого залежить полегшення адаптаційного періоду?

Як потрібно поводитися батькам із дитиною, коли вона вперше почала відвідувати дитячий садок?

Якщо дитина одна, часто хворіє, є страхи, то її звикання до дитячого садка має бути поступовим. Батьки повинні довідатися, який режим дня в дитячому садку, і максимально наблизитися до нього в домашніх умовах. Спочатку дитину потрібно привести у групу, познайомити з вихователями, з дітьми, по­дивитися разом іграшки, зацікавити. Краще, коли мама з дитиною приходитиме на прогу­лянки в дитячий садочок, дитина буде посту­пово звикати до дітей і вихователів. Приво­дити дитину потрібно у другій половині дня, після сну, для того, щоб малюк бачив, що він не залишиться один, його обов'язково забе­руть. Залишати його в перші дні можна всього на кілька годин.

Фактори ризику, які ускладнюють адап­тацію дитини до ДНЗ

Антенатальні (до пологів):

1.Токсикози протягом вагітності.

2.Гострі інфекційні захворювання матері.

3.Хронічні захворювання матері в період вагітності.

4.Прийом лікарських препаратів.

5.Стресові ситуації в період вагітності.

6.Вживання матір'ю алкоголю, паління.

7.Часте вживання батьком алкоголю перед зачаттям дитини.

Інтранатальні (під час пологів):

1.Ускладнення при пологах.

2.Асфіксія дитини. Родова травма.

3.Хірургічне втручання під час пологів.

4.Несумісність за резус-фактором у матері й дитини.

Постнатальні фактори (після пологів):

1.Недоношеність або переношеність ди­тини.

2.Велика маса тіла (вага більше 4 кг).

3.Захворюваність на першому місяці життя.

4.Уживання матір'ю алкоголю, паління під час вигодовування дитини грудьми.

5.Пасивне паління (паління членами сім'ї у присутності дитини).

6.Штучне вигодовування.

7.Фонові захворювання (рахіт, діатез, пар атрофія, анемія).

8.Часті ОРВІ, інфекційні захворювання до 3 років.

9.Наявність хронічних соматичних і вро­джених захворювань (пієлонефрит, порок
серця і т. д.)

10.     Затримка нервово-психічного розвитку.

Соціальні фактори (які можна змінити):

1.Незадовільні матеріально-побутові умови життя.

2.Відсутність загартовувальних процедур.

3.Невідповідність домашнього режиму та режиму в новій для дитини дошкільній
установі.

4.Позбавлення спілкування з однолітками й незнайомими людьми.

5.Конфліктні взаємини в сім'ї.

6.Неповна сім'я.

7.Перша або єдина дитина.

8.Неправильне виховання дитини: «кумир сім'ї», «Попелюшка», гіперопіка тощо.

9.Відсутність спілкування з однолітками.

Основні симптоми кризи 3 років

Криза 3 років спричинена усвідомленням дитиною свого «Я», прагненням до самостій­ності.

Основні симптоми кризи: негативізм, само­вілля, непокора, впертість.

Уявімо собі якусь педагогічно грамотну, чи­малу, інтелігентну сім'ю, яка займається дити­ною. Дитина в такій сім’ї оточена турботою, пе­щенням, увагою. Вона у сім’ї — центр всесвіту, біля якого крутяться мама, тато, бабуся, дідусь. І ось наступає період, коли батьки вирішують віддати дитину в дитячий садок.

Оточення дитини до дитячого садка — мама, тато, дідусь, бабуся.

У дитячому садку — вихователь, помічник вихователя, діти.

МУЗИЧНА ПРИТЧА «САМОТНЯ ЗІРОЧКА»

Колись дуже давно нічне небо було зовсім темним. На ньому була тільки одна маленька Зірочка. Вона жила високо в небі й коли диви­лася навколо, то зауважувала, що зовсім одна. Від своєї самотності їй ставало сумно, бо дуже хотілося бачити на небі інші зірочки, ловити їхні промінці й дарувати їм своє тепло.

Якось Зірочка вирішила помандрувати на землю до самотнього, старого, мудрого чо­ловіка, який жив на високій горі. Коли вона його знайшла, то запитала: «Чи можеш ти мені допомогти? Мені так самотньо на небі. Немає нікого, з ким би можна було поговорити, роз­ділити радість і смуток. Іноді я навіть плачу, настільки мені самотньо».

Мудрець прекрасно знав цей стан, коли ти один — пропадає бажання гратися,їжа стає несмачною, сон неспокійним, не співаються веселі пісні.»

Йому дуже сподобалася маленька зірочка, а оскільки він був старим, добрим, мудрим, то вирішив їй допомогти. Він зайшов у свій бу­динок, знайшов там блискучий чарівний мішок, відкрив його, і дістав звідти безліч блискучих чарівних зірочок. Один помах руки — і на ніч­ному небі засяяли тисячі нічних зірочок.

— Подивися,— сказав мудрець — як краси­во й дивно!Тепер на небі безліч зірочок, це твої друзі. Тобі не буде так самотньо, ти зможеш розмовляти з ними, гратися в різні ігри, дару­вати їм своє тепло й любов. Маленька, колись зовсім самотня зірочка була дуже рада й щас­лива, що в неї з'явилося безліч друзів. Вона подякувала мудрецеві. І вже вирішила полетіти на небо, але мудрець зупинив її: «Я хочу для тебе зробити ще дещо. Я хочу, щоб пам'ять про тебе назавжди залишилась на землі. Я створю на чомусь незвичайному твоє зображення». Він ляснув у долоні, й зображення маленької зірочки раз і назавжди залишилося на землі.

Запитання: це залишилася маленька зіроч­ка? (У серцевині яблука; показати.)

Цю легенду я розповіла не просто так, а для того, щоб ви відчули стан дитини, коли вона приходить перший раз у дитячий садок, період адаптації. Завдання педагогів — допомогти дитині безболісно пройти цей період. Щохви­лини, щогодини, щодня усі малюки потребують нашої підтримки й розуміння, а особливо діти, які переживають період адаптації.

Завдання : «Хто винен, що діти не хочуть іти в дитячий садок?».

Портрет новоприбулої дитини

1.Негативні емоції — пхикання, яким малюк прагне виразити протест при розлуці з батьками.

2.Страх — супутник негативних емоцій. Дитина боїться нової обстановки, нових до­рослих і т. д.

З.Гнів.

4.Позитивні емоції — протистоять усім негативним емоціям. Радість, веселий сміх —
головні ліки.

5.Соціальні контакти. Навіть комуніка­бельна дитина в період адаптації може зам­кнутися. Але на зміну «гордій безконтактності» приходить «компромісна контактність». Як тіль­ки маля налагодило соціальні контакти, всі пору­шення адаптаційного періоду підуть на спад.

6.Пізнавальна діяльність — вірний «друг» усіх позитивних емоцій.

7.Соціальні навички. Під пресом стресу дитина змінюється настільки, що може «роз­губити» майже всі навички самообслуговуван­ня, які давно засвоїла. Однак у міру адаптації до умов організованого колективу, вона «зга­дує» раптом забуті навички, на додачу до них легко засвоюючи нові.

8.Особливості мовлення. У деяких ма­лят на тлі стресу змінюється мовлення вбік регресу.

9. Апетит. Поганий або відсутній взагалі. Як тільки дитина починає нормально харчува­тися — важка адаптація позаду.

10. Сон. Спочатку сон відсутній зовсім, у ти­ху годину малюк як «Ванька-Встанька». У міру звикання сон з'являється, неспокійний, урив­частий, спочатку його навряд чи можна назва­ти повноцінним сном.

11. Рухова активність. Дитина або дуже загальмована, або гіперактивна. Однак інколи педагоги плутають гіперактивність із актив­ністю, властивою темпераменту, і забувають про те, що є діти — глядачі, слухачі, оратори й діячі. 

Казкотерапія. Підготовка до сну

Іноді дітей неможливо вкласти спати без сліз та істерик, а особливо якщо дитина прохо­дить адаптаційний період. Але дитину можна перехитрити. Погратися з нею в казку, в яку вона повірить. Візьмемо для прикладу казку «Білосніжка й сім гномів».

Жили-були Білосніжка (це я) і гноми (це ви). Усі гноми лягають спати й прокидаються в один і той же час, за всіма гномами спос­терігає Білосніжка. Гномики за день дуже сто­милися — і ніжки стомилися, і ручки стомили­ся — тому їм потрібно відпочити. Гномики ля­гають кожен у свою постільку, кладуть голівку на подушечку й одразу засинають. Жоден гномик не повинен розмовляти або гратися, заважаючи спати іншим гномикам. Спати пот­рібно тільки у своїй постельці, не можна спати на килимку або на диванчику. Якщо в період денного сну хтось із гномиків прокинеться, а всі інші гномики сплять, потрібно тихенько полежати й почекати, доки вони прокинуться. А якщо маленькому гномикові щось потрібно, він має звернутися до Білосніжки.

Не слід забувати про чарівну силу гри. Це рухливі ігри, ігри, які швидше допоможуть адаптуватися дитині, пальчикові, предметні, ігри-крихітки, що допомагають дитині розви­ватися, ігри-спостереження, настільні тощо.

Слово... Його велика магія зачаровує, підні­має до небес, будить у нас кращі людські якості. За допомогою слова можна встановити контакт із будь-якою дитиною дошкільного віку. Казки, пісні, потішки, загадки, приказки, лічилки є незамінним засобом пробудження пізнавальної активності, самостійності та яскравої індивіду­альності. Ласкаві примовки, потішки викличуть радість у дитини. Саме найчастіше через еле­менти фольклору ми доносимо до дитини свою ніжність, турботу, любов, віру в неї.

Особливо важливо звертатися до фолькло­ру в перші дні появи дитини в дитячому садку, саме це сприяє якнайшвидшій адаптації.

Як діють слова на дитину

Скільки б ми не чули про цілющу силу доб­рого слова, іноді однаково говоримо мото­рошні речі, жахливим тоном, потім себе кори­мо за це. Але слово не горобець, вилетіло — не піймаєш.

Тому я вирішила вам на практиці наочно по­казати вплив слова на дитину. Особливо слово ранить душу малюка, який проходить період адаптації:

•    склянка води — дитина (чиста, проста, наївна);

•    сіль — грубі, солоні слова;

•    перець — слова, які печуть, образливі слова;

•    жменя землі — байдужність, неувага до дитини.

Сіль, перець, землю висиплемо у склянку. Все це добре перемішаємо — отримаємо стан дитини. Скільки пройде часу, доки все ося­де, забудеться. А варто лише трішки збовтати, й усе підніметься наверх. А це стреси, неврози, гіперактивністьта інші проблеми.

Отже, ми з вами з'ясували, що труднощі адаптації до дитячого садка виникають майже в кожного малюка. Завдання педагога — само­му «адаптуватися» до кожної дитини, зрозуміти її, відчути, допомогти.

  

 Потішка для тих, хто плаче

Не плач, не плач, дитинко,

Прискакає до тебе білка,

Принесе горішки —

Для Машиної потішки.

Потішки для новачків

Хто в нас хороший?

Хто в нас пригожий?

Ванечка — хороший,

Ванечка — пригожий!

Ой, мій маленький,

Хлопчик мій рідненький,

Мій хорошенький,

 Мій пригоженький.

Потішки для вмивання

Водичко, водичко,

Умий моє личко,

Щоб очі блищали,

Щоб щічки червоніли,

Щоб сміялися губи,

Щоб кусалися зуби.

Потішки при одяганні

От вони, чобітки:

Цей — із лівої ніжки,

Цей — із правої ніжки.

Якщо дощичок піде,

Надягнемо чобітки:

Цей — із правої ніжки,

 Цей — із лівої ніжки.

От так добре!

Валянки, валянки,

Невеликі, маленькі,

Опушка боброва,

Маша чорноброва.

Потішки за обідом

Жили-були сто малят,

Всі ходили у дитсад.

Всі сідали за столи,

І з'їдали, що дали.

Потім всі лягали спати все з початку починати.