Сторінка практичного психолога

08.10.2020р Центр професійного розвитку педагогічних працівників та КУ ІРЦ Жмеринської міської об*єднаної територіальної громади провели спільний воркшоп "Школа для кожного". Зустріч була спрямована  на підвищення рівня обізнаності  психологів закладів освіти з практичними порадами щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та ознайомленням з використанням у практичній діяльності елементів АВА-терапії.

Дякуємо Олені Гулько, Ларисі Рубанській та спеціалістам ІРЦ за гостинність і можливість взяти участь у заході.

01.10.2020 р. відбулась нарада працівників психологічної служби закладів освіти Жмеринської міської ОТГ. Практичні психологи та соціальні педагоги окреслили пріорітетні напрямки та завдання діяльності на 2020/2021 навчальний рік.

Психологічна служба в структурі освіти є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України і діє з метою виявлення і створення оптимальних соціально-психічних умов розвитку особистості.

 Основною метою діяльності психологічної служби системи освіти є підвищення якості та забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології, спрямованих на збереження і укріплення здоров’я, підвищення адаптивних можливостей, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу, посилення розвивального і виховного компонентів системи освіти, захист психічного і соціального здоров’я дитини на всіх рівнях навчання.

Річний план роботи практичного психолога ЗДО №1 «Дзвіночок» м.Жмеринка  А.А. Гонтової складений на основі  нормативно-правових документів, державних (регіональних, місцевих) програм, наказів, рішень комісій Міністерства освіти і науки України (див. дод. 1), пріоритетних напрямів діяльності закладу дошкільної освіти на навчальний рік, аналізу роботи психолога за минулий навчальний рік. При складанні плану враховано  рівень кваліфікації спеціаліста та професійні можливості, специфіку закладу.

У своїй діяльності практичний психолог керується

-        -  Етичним кодексом психолога,

-        -  Положенням про психологічну службу системи освіти України.

Склад соціально-психологічної служби ЗДО

До складу психологічної служби крім психолога входять педагогічні працівники, які забезпечують психологічний супровід навчально-виховного процесу в рамках своєї професійної компетенції, а також представники суміжних галузей - медичний працівник.

Пріоритетні завдання на 2019- 2020 н.р.

 Соціально- фінансова освіта дітей дошкільного віку  

 Інтеграція LEGO- конструювання в освітній процес ЗДО

 Розвиток творчих здібностей дошкільників на основі різних іноваційних технологій.

Проблемна тема над якою працює психолог:

 «Система свідомого виховання. Міфи батьківства і виховання, які призводять до неправильного виховання характеру дитини»

Основні завдання роботи психологічної служби:

 раннє виявлення відхилень у психофізичному розвитку дітей дошкільного віку та забезпечення їх подальшої психолого-педагогічної підтримки;

 допомога дошкільнику у вирішенні актуальних завдань його розвитку, в навчанні, вихованні, процесів адаптації, соціалізації;

 збереження та зміцненні фізичного та психічного здоров’я дітей дошкільного віку;

 соціально-педагогічне і психологічне забезпечення превентивних заходів щодо різних форм узалежнень, соціально небезпечних ігор, фізичного насилля.

 визначення та забезпечення психолого-педагогічних умов ефективної організації життєдіяльності дитини в умовах дитячих навчальних закладів;

 робота з дітьми з особливими потребами та їхніми батьками, створення сприятливого навчально-розвивального інклюзивного середовища;

 наданні психологічної підтримки дітям із сімей, що постраждали внаслідок подій, пов’язаних з АТО, переселенцям та членам їх сімей у межах власної компетенції;

 виявлення рівня підготовки до школи дітей старшого дошкільного віку;

 надання психологічної підтримки молодим спеціалістам педагогічного колективу;

 сприяти розширенню знань дорослої аудиторії (батьків, вихователів, адміністрації) з різних питань виховання та розвитку дітей раннього та дошкільного віку.

 відстеження нових законів та інших нормативно-правових актів з метою захисту та надання допомоги особам у складних життєвих обставинах.

оложення про психологічну службу системи освіти України.

2. Етичний кодекс практичного психолога.

3. Декларація прав людини.

4. Конвенція про права дитини.

Закони України, постанови Кабміну

1. Конституція України.

2. Закон України «Про освіту» (від 23.05.91).

3. Закон України про дошкільну освіту.

4. Закон про охорону дитинства.

5. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» (від 15.12.92).

6. Постанова КМУ «Про положення про дошкільний навчальний заклад» ( від 12.03.03 № 305).

7. Закон України «Про забезпечення ор­ганізаційно-правових умов соціального захис­ту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківсь­кого піклування» (від 11.01.05).

8 . Постанова КМУ «Про поліпшення вихо­вання, навчання, соціального захисту та ма­теріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків» (від 05.04.94 за № 226).

9. Постанова Кабміну України «Про затвер­дження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам» (від 14.04.97 за № 346).

10. Постанова Кабміну України про «Поря­док виплати надбавок за вислугу років педа­гогічним та науково-педагогічним працівни­кам навчальних закладів і установ освіти» (від 31.01.01 за №78).

11. Постанова КМУ »Про перелік кваліфіка­ційних категорій і педагогічних звань педаго­гічних працівників» (від 26.04.03 № 632).

12. Розпорядження Кабміну "Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми „Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2016 року (від 22.04.2006 № 229 - р).

Накази Міністерства освіти і науки України

1. Про затвердження Положення про пси­хологічну службу системи освіти України (від 03.05.99 за №127).

2. Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників Украї­ни (від 20.08.93 за № 330).

3. Наказ про внесення змін до Положення про психологічну службу системи освіти України. (від 07.06.2001. № 439)

4. Про атестацію працівників психологічної служби системи освіти (від 13.01.05 за № 9).

5. Про затвердження Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи (від 15.08.2000 за № 386).

6. Про затвердження Положення про пси­хологічний кабінет дошкільних, загальноосвіт­ніх та інших навчальних закладів (від 19.10.01 за №691).

7. Про затвердження Положення про екс­пертизу психологічного і соціологічного інстру­ментарію, що застосовується в навчальних за­кладах Міністерства освіти і науки України (від 20.04.03 за № 330).

8. Про виконання рішення колегії Мініс­терства освіти і науки України з питання «Про стан і подальший розвиток психологічної служби системи освіти України» (від 19.06.08 за № 554).

9. Про освітній та кваліфікаційний рі­вень практичних психологів і соціальних пе­дагогів навчальних закладів (від 08.12.05 за №1/9-70).

10. Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами сис­теми Міністерства освіти і науки України (від 28.12.06 за № 864).

11. Про присвоєння педагогічних звань працівникам психологічної служби системи освіти (від 13.03.07. № 1/9 - 141).

12. Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення (від 16.01.04 № 5/34/24/11)

13. "Про виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України з питання "Про стан та подальший розвиток психологічної служби системи освіти України” (від 27.11.2008. №604)

14. Про затвердження заходів МОН України на виконання Указу Президента України «Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності у суспільстві та утвердження здорового способу життя» (від 15.03.2002 р. №258).

Листи Міністерства освіти і науки України

1. Про планування діяльності, ведення до­кументації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України (від 27.08.2000 за № 1/9-352).

2. Про тривалість робочого тижня прак­тичних психологів, соціальних педагогів (від 27.11.2000 за № 109).

3. Про зарахування стажу роботи на посаді «Психолог» до стажу педагогічної роботи прак­тичного психолога (від 18.05.01 за № 1/9-193).

4. Про освітній та кваліфікаційний рі­вень практичних психологів і соціальних пе­дагогів навчальних закладів (від 08.12.05 за №1/9-701)

5. Про нормативи чисельності практичних психологів та соціальних педагогів навчальних закладів (від 15.08.07 за № 1/9-479).

6. Про статистичний звіт, нормативи часу на основні види робіт соціальних педагогів; річний та щоденний облік роботи практич­них психологів і соціальних педагогів (від 05.03.08 за №/9-128).

7. Про поширення категорій педагогічних працівників на педагогічне навантаження (лист МОН України від 07.1 0.07 за № 1 /9-623).

8. Про розраху­нок чисельності посад практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів се­лищ міського типу (від 07.10.07 за № 1/9-624).

9. "Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної роботи" (лист МОН №1/9-623 від 13.09.10 р.)

10. "Про сприяння у розвитку психологічної служби системи освіти"( лист МОН 05.08.2010р. 1/9 -530).

Інші регламентуючі документи

1. Посадова інструкція практичного психо­лога дошкільного навчального закладу.

2. Графік роботи, затверджений керівником закладу.

3. Циклограма, затверджена керівником закладу.

4. Інструкція з охорони праці на робочому місці для вихователів і працівників навчально­го закладу.

- Конституцїєю України;

- Національною доктриною розвитку освіти;

- Законом України «Про освіту»;

- Законом України «Про загальну середню освіту» 1999р;

- Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні»;

- Державними Програмами;

- Концепцією профільного навчання в старшій школі;

- Програмою виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства;

- Міжгалузевою комплексною програмою «Здоров’я нації»; Концепції розвитку інклюзивної освіти, затвердженої наказом МОНУ №912 від 01.10.2010 р.;- наказом МОН від 02.07.2009р. №616 «Положення про психологічну службу в системі освіти Україні»;

- листом МОНУ № 1-9-272 від 02.08.2001р. "Про особливості діяльності практичних психологів ЗНЗ»; листом МОНУ №1-9-488 від 04.07.12 р. "Щодо організації та проведення "години психолога" у ЗНЗ"; листом МОНУ №66-1 від 13.07.2012 р. "Про планування "години психолога";

- наказом МОНУ від 06.08.2013 р. №1106 "Про затвердження Плану заходів МОНУ щодо розвитку психологічної служби на період до 2017 р.";

- листом МОНУ від 08.07.2013 р. №1/9-479 "Про діяльність психологічної служби у 2013/2014 н.р.";

- методичних рекомендацій Українського центру практичної психології та соціальної роботи;

- Конвенцією ООН «Про права дитини»;

- Загальною Декларацією прав людини.

Планування діяльності:

Складання плану роботи практичного психолога в початковій школі на поточний рік.

На кожен місяць окремо(Вересень, Жовтень, Листопад, Грудень, Січень, Лютий, Березень, Квітень, Травень

Зміст роботи , З ким проведено, Очікуваний результат, Де буде використано.

1. Психопрофілактична робота

2. Психодіагностична робота

3. Психокорекційна робота

4. Консультаційна робота

5. Психологічна просвіта

6. Організаційна методична робота

7.Навчальна діяльність

Організація робочого місця:

Безумовно, практичному психологу важливо самостійно, творчо підійти до організації робочого місця. Фахівці пропонують наступне зразкове матеріальне забезпечення робочого місця психолога.

1. Робочий кабінет психолога з сейфом для зберігання матеріалів.

2. Кімната психологічного розвантаження для:

- Проведення психологічної релаксації;

- Зняття нервово-психологічної напруги; емоційного розвантаження;

- Індивідуального та групового психологічного консультування;

- Психопрофилактических та психокорекційних заходів;

- Роботи пункту, пошти або телефону довіри.

3. Матеріальна база психотерапевтичного впливу:

- Аудіотехніка;

- Аудіокасети з записами психотерапевтичного характеру;

- Проекційна апаратура;

- Проекційні матеріали психотерапевтичного характеру;

- Спеціальна світлотехнічна система та інші засоби, що сприяють здійсненню психотерапевтичного впливу.

4. Матеріальна база психодіагностики:

- Канцелярське приладдя;

- Аудіотехніка із записами стимульного матеріалу, спеціальні бланки;

- Персональний комп'ютер, калькулятор і інша організаційна техніка.

ПРАЦЮЄМО ВІДДАЛЕНО

За матеріалами журналу «Вихователь- методист»( травень 2020р.)

працюємо з вихователями

Мій рівень паніки

Експрес-тест

Інструкція. Оберіть один варіант відповіді на кожне запитання, який максимально відповідає вашому стану

1. Як на ваш заклад вплинув карантин?

а) Роботи немає, зарплату зберігають

б) Навантаження збільшили, зарплату не підвищили

в) Навантаження і зарплату збільшили

г) Навантаження збільшили, але сенсу в ньому немає. Зарплату не змінили

д) Немає ні роботи, ні зарплати

е) Нічого не зрозуміло. Усі мовчать. Жодної впевненості в тому, що буде завтра

є) Немає далекої перспективи. Плануємо роботу лише на тиждень уперед

ж) Нічого не змінилося

2. Скільки часу на день ви читаєте новини? 

а) Годину

б) Дві години

в) Три години

г) Щоразу, як бачу в повідомленні яскравий заголовок

д) Зараз новини важливі як ніколи. Часто шукаю інформацію, коли тривожно. А тривожно мені часто

е) Не лише читаю, а й обговорюю з близькими

є) Не лише читаю, а й обговорюю з колегами в чаті

ж) Я на інформаційній дієті. Читаю заголовки тільки в експертних джерелах. Перевіряю аргументацію

3. Порівняйте себе із собою місяць тому. Помічаєте зміни в апетиті?

а) Нічого кардинально не змінилося

б) Від’їдаюсь, як ведмідь перед сплячкою

в) Переїхав(ла) на дачу, тут далеко до супермаркету, і немає бажання часто готувати — можна сказати, худну

г) Підсів(ла) на здорове харчування, боюся втратити форму на дистанційці

д) Їжа — не головне. Зараз треба заощаджувати гроші

е) Закупився(лася) гречкою, а зараз насолоджуюся глазурованими сирками, поки не розібрали

є) Радісно відвідую напівпорожні магазини — там нормально все дезінфікують

ж) Вчуся готувати, їм більше — якщо вірити інтернету, то якраз корисної їжі

4. Знаходите час на фізичну активність?

а) Ні. І це ніколи не було моїм коником

б) Менше, ніж раніше. Вдома як слід не потренуєшся

в) Раз на тиждень посилено. Крім того, піднімаюся пішки сходами, присідаю

г) Скачав(ла) курси, планую почати тренуватися вдома, бо ж скоро літо

д) Почав(ла) робити зарядку. Поки не щодня, але коли не лінуюся й роблю — це додає енергії

е) Підсів(ла) на йогу/фітнес. По-новому відчуваю своє тіло

є) Сиджу за комп’ютером, ходжу в магазин та лежу/сплю — ось і всі вправи

ж) Забагато справ і проблем з організацією часу. Мені не до того

Ключ

Запитання	а	б	в	г	д	е	є	ж
1	4	2	0	5	6	7	3	1
2	1	2	3	4	5	6	7	0
3	1	5	3	0	6	7	4	2
4	5	1	2	4	3	0	7	6

Ваш результат

До 5 балів — ви еталон спокою, як магістр Йода із «Зоряних війн», заразилися панікою менше ніж на 20%. Ви умієте відрізняти факти від фейків, не підтримуєте масову істерію та приділяєте увагу собі. Тепер передайте свою майстерність колегам і рідним. Навчіть їх розважатися з користю для психіки та фільтрувати новини. Ви не тільки захистите їх, але й знизите ризик заразитися істерією в робочому процесі.

6—11 балів — вас штормить від паніки на рівні між 21% та 40%, як ельфів у «Володарі перснів». Ви намагаєтеся відволіктися, подумати про щось інше, але здаєтеся черговій рекомендації Google. Поставте блокування реклами, не читайте спам, відпишіться від непотрібних підписок, щоб не збуджувати психіку зайвими новинами. Так вам буде простіше створити режим «стерильної камери» й зосередитися на справах.

12—17 балів — ви знаєте, як захищати мозок від «промивання», ба більше: й самі можете його «промити» будь-кому за бажанням. Але іноді забуваєте правила й потрапляєте на високі хвилі паніки — від 41% до 60%, як каскадер Кліфф Бут у виконанні Бреда Пітта у фільмі «Одного разу в Голлівуді». Ви завжди були рупором для колективу, і зараз ваш голос особливо значимий, тому не шкодуйте часу — особисто перевіряйте джерела інформації, на які посилаєтеся.

18—23 бали — вас дратує будь-яка дрібниця, як Серсею із «Гри престолів». У збудженому стані ваше критичне мислення дорівнює нулю, і ви влаштовуєте скандал за шкалою від 61 до 80 балів зі 100. Проблема в тому, що зараз ви вкрай рідко повертаєтеся до стану адекватності. Ви більше «накручуєте» себе, тоді як проблеми може й не бути взагалі. Виконуйте дихальні вправи, щоб не піддаватися панічним атакам і не тривожитися надмірно.

Від 24 балів — ви суцільна паніка, король чи королева драми, як герой останнього «Джокера». Ви сильний емпат, але не вмієте це контролювати і схильні панікувати за шкалою вище 80%. Щоб не піддаватися масовому психозу та приймати виважені рішення, практикуйте дихальні вправи. Запропонуйте колегам і близьким також їх виконувати за потреби. І все налагодиться.

Експрес-курс проти паніки. Як залишатись урівноваженим під час пандемії

(за матеріалами журналу вихователь - методист )

Ситуація з коронавірусом і масова істерика через нього ставлять перед нами нові завдання. Захищайте не лише слизові від інфекцій, а й мозок — від «промивання», психіку — від невидимої атаки. Ступінь вашого особистого психологічного захисту впливає і на професійну кар’єру, і на здоров’я нервової системи, і на тривалість та якість життя в цілому. Зараз усі ми перебуваємо в умовах, коли необхідно тверезо поглянути на ситуацію, щоб захистити себе, близьких і колег. Довідайтеся, наскільки масовий психоз торкнувся особисто вас, як зберегти дзен в епіцентрі інформаційного шторму та як буквально за хвилину відбити будь-яку панічну атаку.

Перевірте, наскільки ви та ваше оточення заразилися панікою

Аби швидко дізнатися, наскільки на вас впливає масова паніка та які вправи й захист від «промивання» мізків підійдуть особисто вам, пройдіть експрес-тест. Відтак запропонуйте пройти його рідним, друзям, колегам — розішліть електронною поштою. Проаналізуйте результати. Підтримайте тих, хто набрав найбільше балів, адже їм необхідна психологічна допомога. Розкажіть про власні способи тримати емоційне здоров’я в тонусі, запропонуйте переглянути тематичний вебінар, а в крайньому разі — звернутися по допомогу до психолога. Нижче подаємо кілька дієвих порад для самозахисту.

Дотримуйтеся правил інформаційної гігієни

Що менше часу та енергії ви витрачаєте, щоб «обробити» непотрібну інформацію, то більше ресурсів у вас залишається для важливих справ. Піклуйтеся про себе та зберігайте продуктивність роботи навіть в умовах пандемії — коли здається, що світ збожеволів.

Щоб керувати ситуацією, спершу захистіть себе, відтак — рідних і колег. Але діяти треба невідкладно. Пропоновані нижче вправи обов’язкові навіть при нульовому рівні паніки. Це — базовий захист. Збалансуйте раціон для мозку. Якщо ми часто читаємо, а тим паче чуємо та бачимо щось, то це глибоко «записується» в нашу підсвідомість. Коли багаторазово повторювати рейтингові висновки, це переконує нас у правдивості не тільки фактів, а й домислів. Пригадайте, скільки разів за цю весну ви чули й читали про летальні випадки, коронавірус, неминучі масові звільнення, світову змову та кару небесну. Наша психіка сприймає ці повторення як загрозу, намагається захиститися й контролювати ситуацію.

Ви вперше працюєте дистанційно. Наприкінці першого ж дня хтось із колег активно скаржиться на величезну кількість сміття через перебування вдома. До карантину завдяки харчуванню на роботі він мав утричі менше коробок, пластику й поліетилену вдома. Колеги озираються й помічають у себе в домівках таку саму проблему. Увесь колектив переймається істерикою через проблему утилізації сміття, шукаючи інформацію в інтернеті. Google пропонує купу ресурсів на цю тему — й дедалі більше. За кілька тижнів ваш колектив буде переконаний: уся планета лише те й робить, що опікується сміттєвою проблемою, а наша Земля — на межі катастрофи.

Звісно, що ситуацію з коронавірусом некоректно порівнювати з утилізацією сміття. Але ліпше сконтактувати через соціальні мережі з постраждалими від вірусу, аби дізнатися правдиві факти. Утім, це видається надто складним. А зрозуміти природу самого вірусу — ще складніше. У результаті більшість людей продовжують скролити хроніки пандемії. Така вдавана «звітність» дає мозку ілюзію контролю. Насправді ж ця ілюзія тільки шкодить — посилює стресову реакцію, яка не отримує виходу. Більшість тривожних новин не додають ані знань, ані вмінь. Зате вони споживають наші енергетичні ресурси та лише розбурхують тривожність.

Почніть читати новини на ноутбуку, а не на смартфоні. Що менший екран, то більше навантаження на мозок. Окрім того, ноутбук складніше взяти із собою та переглядати стрічку, коли заманеться. Дотримуйтеся цієї умови, і ви одразу ж помітите, що читаєте новини рідше та усвідомленіше.

Підтримуйте здоровий емоційний стан

Щоб відволіктися від тривожних новин, звузьте масштаб та знизьте градус. Послухайте корисні професійні курси чи поцікавтеся лайфхаками, що якраз на часі. Наприклад, почитайте, як вихователю-методисту вдалося реалізувати актуальну ідею попри ситуацію з карантином — організувати роботу над проєктом річного плану роботи за допомогою онлайн-сервісів, провести семінар для педагогів онлайн тощо. Такі матеріали більше відповідають головній меті споживання інформації — поліпшити власну майстерність у певному аспекті або вирішити якусь проблему. Цим вони виграють у інформаційного фастфуду.

Якщо тривога не відступає, переключіть увагу — читайте книги, дивіться фільми, які пропустили через дедлайни. «Відвідайте» віртуальну виставку тощо. Головне — матеріалізуйте в думках щось, окрім паніки. Це обов’язковий елемент інформаційної гігієни.

Перевіряйте інформацію

Не репостіть у соцмережах усе підряд. У період паніки друзі та приятелі «другого кола» часто просять поширити дивні повідомлення, наприклад, із масонським підґрунтям коронавірусу, попередженням про хімічну повітряну атаку тощо. Фільтруйте сумнівні пропозиції. Не соромтеся відмовити — прямо повідомте, що не публікуєте неперевірену інформацію. Натомість завжди самі перевіряйте джерело інформації, що вас непокоїть. ЗМІ та блогери крадуть одне в одного не лише факти, а й фейки.

Коли сумніваєтесь у правдивості відеоролика, придивіться до деталей. Зверніть увагу на вивіски, архітектуру, одяг людей у кадрі, погоду. Перед вами точно фейк, якщо ці дрібниці суперечать легенді.

Фільтруйте власне інформаційне поле

Серйозно модеруйте особисте інфополе. Залиште друзями в соціальних мережах лише тих, із ким маєте дружні взаємини або ким захоплюєтесь. А серед груп і ресурсів відстежуйте ті, які надають важливі й корисні знання. Все інше лише забирає ваші сили й час.

Щоб очистити особистий інфопростір від сміття, не гаяти час на рекламу й уникнути нудних інтернет-розсилок, скористайтеся таким алгоритмом дій:

·         відпишіться від каналів та розсилок, які —
– нецікаві вам більше;
– нові, але непотрібні;
– сповнені зайвою інформацією;

·         установіть віртуальний блокувальник реклами і в смартфоні, і на ноутбуку, і на робочому комп’ютері. Для будь-якого браузера на комп’ютері підійде uBlockOrigin, а розширення Ghostery ще й не дозволятиме системам збирати ваші персональні дані. На мобільних девайсах із різними операційними системами допоможуть додатки, як-от: Adblock Fast або Free Adblocker Browser;

·         перегляньте цікаві вам email-розсилки за допомогою сервісу unroll.me та через функцію the Rollup налаштуйте час, коли бажаєте їх отримувати, щоб вони не відволікали від важливих справ.

Уникайте психологічно складних новин, коли ви особливо вразливі: рано вранці, безпосередньо перед сном або в моменти, коли ви голодні, не виспалися, стомилися, стривожені або засмучені.

Не беріться читати новину одразу ж, коли побачили її. Щоб не залипати у не надто важливих новинах, додавайте цікаві статті та відео в закладки браузера. Через кілька годин половина закладок уже не цікавитимуть вас.

Скористайтеся лайфхаками

Поставте собі мету — повсякчас відповідати за власну внутрішню рівновагу. Маємо кілька порад, як ліпше допомогти в цьому собі та іншим.

Профілактика малюнком. Подумайте про те, що вас тривожить зараз найбільше, і «вихлюпніть» ламані лінії на будь-якому аркуші паперу. Відтак глибоко вдихніть і заокругліть кожен ламаний кут олівцем, фарбами, фломастерами чи навіть кульковою ручкою. Так ви мінімізуєте ризик скандалів, вибухів гніву та уникнете необдуманих висловлювань.

Дихальні вправи. Залучіть усіх рідних. Якщо кожен хоча б кілька разів на день виконуватиме ці вправи, то отримає сам і подарує іншим більше користі, адже матиме свіжі ідеї та врівноважену психіку. Відтак попрактикуйте з колегами онлайн, проведіть своєрідний тренінг:

·         Дихайте повільно. Зробіть повільний вдих, полічіть до восьми — затримайте дихання на вісім секунд і повільно видихніть. Повторіть сім разів.

·         Дихайте діафрагмою, як співаки. Повільно вдихніть через ніс і наповніть повітрям живіт під діафрагмою. Затримайте дихання, відтак випускайте його зі звуком «с», немов повітряну кульку. На видиху розслабляйтеся. Повторіть від 10 до 15 разів. Тепер виконайте вправу ще раз, але випускайте звук уривчасто. Аби додати позитивних емоцій, скористайтеся й іншими приголосними, як-от: першими літерами імен рідних, абревіатурами улюблених фільмів тощо.

·         Вдихайте й видихайте через різні ніздрі. Піднесіть до носа вказівний і великий пальці будь-якої руки. Прикрийте одним пальцем ліву ніздрю, вдихніть через праву, затримайте дихання та видихніть через ліву, прикривши при цьому праву ніздрю. Повторіть вправу навпаки. Важливе парне повторення. Ця вправа стимулює мозок, тому не варто її виконувати перед сном.

·         Дихайте по квадрату. Ця східна практика покликана захистити від панічних атак. Користуйтеся нею, коли відчуєте перенапруження або безпідставний страх. Погляньте на будь-який квадрат або прямокутник, що є поруч, і рухайте очима вздовж його сторін за схемою (рис.). Бажано вдихати носом, а видихати ротом. Через пару квадратів ви заблокуєте викид норадреналіну й повністю розслабитесь.

Схема дихання

Саморегуляція. Цей спосіб свідомо керувати власним психоемоційним станом потребує усамітнення. Він дає змогу мобілізувати ресурси організму та підтримувати внутрішню гармонію. Використовуйте техніки аутотренінгу, що базуються на природних способах регуляції організму людини — це сон, їжа, рух, спілкування з природою й тваринами, позитивні емоції, споглядання прекрасного, розмірковування про приємні події тощо. Перенапружені м’язи та нерви потребують відпочинку. А у стресових ситуаціях люди «забувають» про ці прості прийоми.

Просто зараз виконайте дієву вправу на чергування напруження й розслаблення різних груп м’язів, аби через контраст відчути й запам’ятати стан релаксу — тобто створити його «модель». Зосередьте увагу на м’язах передпліччя: повільно стисніть кисть у кулак, відтак, коли стиснете максимально, різко розслабте м’язи. Сконцентруйтеся на різниці у відчуттях. Зробіть таку вправу для інших груп м’язів — обличчя, шиї, стоп тощо.

Ми описали способи мінімальної техніки безпеки. Захищайте свій мозок, адже він — ваш головний інструмент. Дотримуйтеся правил інформаційної гігієни. Ви ж стали частіше мити руки? Тож і ці правила вам цілком під силу. Піклуйтеся про загальний стан вашого організму. Бережіть себе й будьте здорові.

Гра в «ізоляцію». Як адаптуватись до режиму «карантин» - поради психолога

Враховуючи ситуацію пандемії, реакцію українців на карантин, психологічний стан багатьох сімей, моїх друзів, знайомих, виникла необхідність надати певні рекомендації для батьків.

«Інформаційний вибух» що стався з приводу коронавірусу COVID-19 надає багато різної інформації, вона корисна, необхідна та важлива. Втім, у соцмережах часто-густо розповсюджують пости, які викликають паніку або ж сміх. До прикладу, фейки про покарання батьків, чиї діти розгулюватимуть вулицею, чи заражені коронавірусом тропічні фрукти.Такі новини викликають паніку, а вона, своєю чергою, губить імунітет, зокрема, викликає викид гормону стресу — кортизолу. Інформаційне перевантаження, призводить до стресу та змін у психіці в усіх без винятку вікових категоріях. «Беззаперечно, коронавірус кардинально змінив та змінює життя не лише нашої країни. Сучасній людині досить складно перебувати в ізоляції, і це стосується не лише обмеження пересування, соціальних контактів, роботи, відпочинку, хобі. Проте, основним випробуванням є перебування 24 години на добу усіх членів сім’ї разом. Дійсно, карантин може стати серйозною загрозою для деяких внутрішньосімейних стосунків або принаймні для нервової системи батьків».

У психології існує п'ять стадій прийняття стресової події, які цілком можна застосувати й до прийняття пандемії коронавірусу:

1. Заперечення, яке фактично рятує психіку від гостроти удару на початку. На кшталт «так це десь там, у китайців», «до нас не дійде».
2. Злість — маркер болю: несправедливо й боляче, цього не має бути, пошук винних. Чадо протестує та сперечається із дорослими. Усе тому, що в ізоляції діти не можуть жити нормальним, звичним для них життям.
3. Торг — дії направленні на ухилення від удару (ознайомлення з рекомендаціями МОЗ, симптомами, покупка антисептиків і масок).
4. Депресія — приходить повне усвідомлення того, що відбувається насправді.
5. Прийняття — інтенсивність емоцій поступово знижується, з’являється можливість подивитися на світ навколо й спробувати жити по-новому.

Всі сьогоднішні події — це те, чого раніше з нами не було, чого немає в нашому досвіді. Поряд з виконанням наказів, рекомендацій влади, медиків, щодо гігієни, ізоляції, поведінки, варто звернути увагу і на психологічний аспект карантинних заходів, пов’язаних з коронавірусом. Сьогодні батьки мають, як ніколи, багато вільного часу для спілкування з власними дітьми, якого так вкрай катастрофічно не вистачало у звичайному вирі життя.

Втім, для багатьох батьків, крім COVID-19, постала нова «загроза». Це спілкування із власним чадом, організація їхнього дозвілля в 4 стінах та вміння грамотно розкласти свої емоції на полички. Багато батьків здивовано помічають, що їхні діти виросли й стали «незнайомими». Стають більш помітними для батьків риси характеру, емоції, уподобання, інтереси дитини, які могли бути поза увагою, враховуючи щоденну зайнятість батьків і завантаженість дитини школою, гуртками, домашніми завданнями, спілкуванням з друзями».

Отже, чого не варто робити батькам:

• різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
• примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
• в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».
• не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.
• не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.

«Золоті правила» для батьків:

• слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;
• пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!
• щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.
• підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.
• розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;
• по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;
• сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;
• дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.

Батькам у взаємостосунках між собою потрібно бути більш толерантними одне до одного, намагатися все обговорювати. Якщо партнер вже не витримує напруження, - потрібно дати можливість побути на самоті. Але це має бути взаємно, час для себе потрібно давати обом партнерам. В ситуаціях конфліктів між собою, батькам слід уникати ігнорування, приниження особистості партнера, егоцентризму і використовувати активне слухання, підкреслення значущості партнера. Будьте здоровими! Дотримуйтесь гігієни рук і розуму!

Поради батькам, що виховують дітей з особливими освітніми потребами дошкільного віку

Батьки дітей з особливими освітніми потребами можуть користуватися усіма порадами для дітей дошкільного віку, які розміщені на сайті Міністерства освіти і науки.

Відзначаючи, що кожна дитина унікальна, ми також розуміємо, що діти з особливими освітніми потребами мають більш виражені індивідуальні потреби й особливості розвитку. 

Батьки таких дітей виконують кілька функцій: функцію мами чи тата, вихователя та спеціаліста. Відповідно, у цій ситуації батькам потрібна допомога спеціалістів.

Де ж взяти спеціалістів?

1.       Для дитини з особливими освітніми потребами має бути розроблена індивідуальна програма розвитку, яку створює і відстежує команда психолого-педагогічного супроводу. Батьки можуть здійснювати онлайн-зв’язок для отримання консультації та рекомендацій щодо організації навчання вдома.

Наказ Міністерства освіти і науки України № 609 від 08 червня 2018 р. «Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти». Посилання на документ: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-primirnogo-polozhennya-pro-komandu-psihologo-pedagogichnogo-suprovodu-ditini-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-v-zakladi-zagalnoyi-serednoyi-ta-doshkilnoyi-osviti

 

2.       Якщо у закладі дошкільної освіти немає відповідних спеціалістів, батьки можуть записатися на онлайн-консультацію з фахівцями інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), де дитина проходила комплексну оцінку психолого-педагогічного розвитку.

Постанова Кабінету Міністрів України №545 від 12 липня 2017 р. «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр» (зі внесеними змінами №617 від 22 серпня 2018 р. «Деякі питання створення ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсних центрів») Посилання на документ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/617-2018-%D0%BF#n64

 

На сторінці https://ircenter.gov.ua/ можна знайти контакти усіх ІРЦ, які створені в Україні, і містять усю необхідну інформацію, в тому числі поради для батьків.

Використання Facebook: сторінки інклюзивно-ресурсних центрів (там батьки можуть знайти контактні телефони та електронні пошти для зв’язку зі спеціалістами ІРЦ, домовитися про онлайн-консультацію та отримати рекомендації як записатися на комплексне оцінювання після виходу з карантину).

3.       Також важливо знати про таку установу, як ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти, який створений в кожній області та є структурним підрозділом інституту післядипломної педагогічної освіти, для отримання консультативно-методичної допомоги з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами під час карантинних обмежень у країні.

 

Постанова Кабінету Міністрів України №545 від 22 серпня 2018 р. № 617 «Деякі питання створення ресурсних центрів підтримки інклюзивної освіти та інклюзивно-ресурсних центрів») Посилання на документ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/617-2018-%D0%BF

 

Ми віримо, що батьки дітей з особливими потребами не лише потребують допомоги, а й самі можуть надавати її, ділячись своїм досвідом.

Пропонуємо Вам поради  для батьків, які виховують дітей з особливими потребами, від Голови правління ГО "Родина" Маріанни Онуфрик, розроблені спільно з   UNICEF Ukraine. 

1.       Бережіть свій ресурс.
Відмовтесь або зведіть до мінімуму діяльність, яка викликає роздратування чи пригнічення. Будьте до себе поблажливими та не звинувачуйте себе в тому, на що не впливаєте.

2.       Будьте інклюзивними.
Якщо у вас є ще діти, не придумуйте для кожного окрему активність. У побуті та дозвіллі має бути місце інклюзивній діяльності. Можна разом поприбирати чи розважитись у спосіб, який подобається усім.

3.       Навчайтесь у радість.
Розробіть «карантинний» графік навчання - вчителі чи спеціалісти допоможуть вам із наповненням і консультуватимуть телефоном. Якщо ж думка про заняття викликає спротив, то заберіть слово «не» з меседжу «Карантин – це не канікули». Повернете його, коли разом із дитиною вирішите, що час настав.

4.       Використовуйте нові можливості.
Якщо дитині потрібна консультація лікаря – спершу передзвоніть, мінімізуйте відвідування закладів охорони здоров᾿я. Відеозв᾿язок дозволить передати зміни у поведінці чи здоров᾿ї дитини. Запишіть відео, якщо такий зв᾿язок наразі не доступний. Знайдіть інформацію про лікарів, які під час карантину консультують онлайн і безкоштовно:  https://bit.ly/likari_online .

5.       Якщо ви не можете вийти з дому, не вистачає коштів на необхідне – звертайтеся по допомогу! Багато благодійних та громадських ініціатив можуть підтримати вас.

6.       Уникайте сенсорних перевантажень.
Планшет чи телефон з іграми, телевізор із останніми новинами, розмови по телефону і скайпу – такий шум виведе з рівноваги будь-кого, а дитину з інвалідністю – й поготів. Мінімізуйте шум, обмежуйте сенсорні подразники. Це позитивно вплине на всіх членів родини.

7.       Більше обійм!
Діти з інвалідністю, особливо ті, які мають аутизм, поведінкові розлади чи сенсорні порушення, чутливіше сприймають зміни у житті. Найкраще заспокійливе - це обійми найдорожчих. Випробуйте і на собі! Чергуйте обіймашки з тактильними знаками уваги: гладьте дитину по голові, руках, спині.

8.       Мрійте.
Перебування разом дозволяє побачити – скільки всього ви досягли у розвитку дитини! Повірте у свою дитину ще більше і помрійте, якою вона буде через 10-15-25 років, якщо ви продовжите цю роботу. Намалюйте свої мрії, намітьте план «післякарантинних» активностей з їх реалізації. Робіть це не поспішаючи – у вас іще кілька тижнів попереду!

 Поради для батьків, що мають дітей дошкільного віку

12 березня усі заклади дошкільної освіти були закриті на карантин через епідемію коронавірусу (COVID-19). Це-важливе рішення для запобігання поширенню захворюваності. І хоча цілі родини вимушено перебувають удома, цей час можна провести активно, весело та з користю для здоров’я і розвитку дітей.

Діти дошкільного віку емоційно прив’язані до батьків, тому намагайтесь не панікувати щодо коронавірусу і пояснюйте усе малюкам в ігровій формі, використовуючи прості, зрозумілі їм слова. Дітям необхідно розказувати, що відбувається, щоб у них не виникло зайвих страхів і тривог. Адже, так чи інакше, карантин буде обговорюватись вдома з більшим чи меншим рівнем тривоги. І дитина точно відчує це. І гірше, коли вона не буде мати пояснень для себе. Треба пояснювати все так, як є. Що це - небезпечне захворювання, а карантин для того, щоби воно менше поширювалось, щоб ми могли про себе подбати. Поради для батьків, які допоможуть в розмові з дітьми заспокоїти та захистити їх. Детальніше тут: uni.cf/3bG3aCi 

Обов'язково забезпечте дитині чіткий розпорядок дня. Складіть (краще разом з дитиною) детальний розклад, що включатиме: сон, прийом їжі, прогулянку, ігру, заняття і звичайні домашні обов'язки. Намагайтеся дотримуватися цього розкладу.

Домовтеся з дитиною про правила її поведінки вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.

Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас. Використайте цей час для спільної діяльності: грайте в активні ігри, займайтеся творчістю, фантазуйте та створюйте разом! Цей час - це час нових відкриттів, знань та спільних ігор.

 

Яку діяльність можна запропонувати дитині дошкільного віку:

Ігри

Діти обожнюють грати! Крім того, гра - провідна діяльність їхнього віку, за допомогою якої вони досліджують навколишній світ, предмети та явища у ньому. Дитяча уява не має обмежень! Дорослі можуть допомагати малюкам використовувати іграшки по-різному: наприклад, машинки можуть не тільки «їздити»- їх можна сортувати за кольором, розміром, призначенням, відправляти їх на «автомийку» тощо. Можна склеїти кілька аркушів паперу та намалювати на них дороги і будинки – тоді ви отримаєте «місто», яким також можна «їздити». Це ж стосується й інших іграшок.  Ігри з улюбленими м’якими іграшками дитини можуть принести багато радості. Просто заповніть ванну іграшками та посадіть туди дитину.

o   Цікавими для малят є ігри з коробками. Якщо у вас немає – обов’язково придбайте таку коробку. З коробки можна побудувати фортецю, обмалювати її, обклеїти наліпками чи різними картинками, вирізаними зі старих журналів.

o   Переодягання та рольові ігри. Знайдіть вдома різноманітний одяг, прикраси та інший реквізит. Запропонуйте вашому малюку стати лікарем, пожежником, ветеринаром, фермером, астронавтом і таке інше. Дозвольте дитині брати ваші головні убори, шарфи, рукавички та взуття. Допомагайте їм з пошуком необхідних матеріалів.

o   Частину іграшок можна заховати: можливість час від часу діставати зі схованки «нову» іграшку вам дуже допоможе. 

o   Діти люблять співати і танцювати, особливо якщо ви приєднуєтеся до них!  Увімкніть музику та влаштуйте танцювальну вечірку. Співайте розвивальні дитячі пісні. Зробіть музичні інструменти: переверніть каструлі та відра догори дном, використовуйте дерев’яні ложки. Можна, наприклад, зробити маракаси, насипавши рис у порожні пляшки чи пластикові контейнери.

o   Грайте в шаради: імітуйте різних тварин рухами та голосом і пропонуйте дітям відгадати, що це за тварина. Грайте по черзі. 

o   Грайте в настільні ігри. Час карантину можна провести з користю та навчити дитину грати у шахи, шахмати, доміно, лото та інші.

o   Малюйте, ліпіть з пластиліну, грайте з різними матеріалами. Слід розвивати у дитини елементарні уміння, користуватися олівцем, ножицями; вчити її виготовляти різні вироби; разом з нею виготовляти вироби з паперу, пластиліну, з природних матеріалів. Важливо, щоб дитина отримувала задоволення від виконаної роботи, раділа результатам своєї праці. При цьому дозувати співвідношення між допомогою дитині та мірою її самостійності: завжди мають залишатися для неї посильні завдання для самостійного виконання.

Ми підібрали для вас різні варіанти для спільної творчих ігор.

Їстівна фарба для пальців:   Все, що вам потрібно, це борошно, вода та харчовий барвник: налийте 1 склянку холодної води та всипте 1 склянку борошна в каструлю. Поступово додайте 3 склянки окропу та доведіть суміш до кипіння. Дайте їй вистигнути, розділіть на кілька частин та додайте харчові барвники.

Ліпіть з пластиліну

https://www.youtube.com/watch?v=XZgpcWXs7ec&list=PLElG6fwk_0UkVY50JOJxntVz739M4pUsB

Якщо пластилін закінчився, ви можете самі зробити тісто  для ліплення за таким рецептом:

●                    1 склянка борошна

●                    1 стакан крохмалю (картопляний або кукурудзяний)

●                    2 ст. ложки рослинної олії

●                    1 склянка окропу

●                    2 ст. ложки соку лимона

●                    харчовий барвник

Борошно і крохмаль змішайте в мисці. Вмішайте дві ложки рослинної олії. У склянку окропу капнути барвник і лимонний сік. Виливаємо все це в миску і активно перемішуємо, після чого вимішуємо на рівній поверхні. Якщо тісто липне – додайте ще борошна.

o   Нанизуйте намистини на нитку, щоб зробити прикраси (нагляд дорослого обов' язковий під час ігор з намистинами та іншими дрібними предметами !). Якщо у вас немає намистин, зробіть прикраси або змійки з макарон, пір’їн чи ріжок. Макарони можна пофарбувати. 

o   Кільця з сухих сніданків + спагеті. Візьміть пластилін, зліпіть з нього кульку та вставте у неї кілька довгих макарон. Запропонуйте малюкові нанизати на спагеті кульки з сухих сніданків. А якщо вони різнокольорові, то це додасть грі певного навчального елементу (групування різних кольорів).

o   Зробіть разом цікаві поробки

Приклади саморобок із паперу

https://www.youtube.com/channel/UCpKlZnl88hGmT363eG4mtEg

Орігамі метелик для дітей

https://www.youtube.com/watch?v=DfgOMx31Ht8

Прості та швидкі орігамі для дітей. Звірі з паперу.

https://www.youtube.com/watch?v=JLV8_RZ-WEA

Цікаві поробки квітів з паперу

https://naurok.com.ua/post/shkola-florista-dizaynera-vesnyani-porobki-z-paperu

Як створити оригінальні закладки для книг власноруч. Ідеї, майстер-класи, схеми

https://naurok.com.ua/post/yak-stvoriti-originalni-zakladki-dlya-knig-vlasnoruch

Ідеї створення яскравих непересічних крашанок до Великодня

https://naurok.com.ua/post/ide-stvorennya-yaskravih-neperesichnih-krashanok-do-velikodnya

https://dityinfo.com/dozvillya/pishemo-pisanki-z-ditmi.html

Виготовлення листівок власноруч – мистецтво творити маленькі шедеври. Шість технік виготовлення листівок, зразки та схеми для натхнення

https://naurok.com.ua/post/listivkarstvo-abo-kardmeyking-mistectvo-tvoriti-malenki-shedevri

Майстер-класи для дітей

https://www.youtube.com/watch?v=O4Y-N59IBFg

Програма «Недільний сніданок» пропонує майстер-класи для дітей і батьків: малюємо долонями. Повний випуск програми дивіться за посиланням:

https://youtu.be/wDIWTgsBJes

 

Доцільно влаштовувати домашні виставки зі зроблених дитиною виробів з паперу, з пластиліну, солоного тіста тощо.

 

Готуйте разом з дітьми

Готуємо з дитиною: 5 рецептів для надсмачних канікул

https://1plus1.ua/spring/novyny/gotuemo-z-ditinou-5-receptiv-dla-nadsmacnih-kanikul

Готуємо з дитиною. 7 простих рецептів для будь-якого віку

http://www.biscotti-group.com/uk/gotuemo-z-dytynoyu-7-prostykh-retseptiv-dlya-bud-yakogo-viku

 

Фізична активність

Перебуваючи вдома на карантині, можна більше часу приділити дітям і навчити їх (та й себе) гарним звичкам. Заняття фізичними вправами – одна з них.

Діти звикли багато рухатися – врешті-решт, це їм просто необхідно! Їм потрібно шуміти, бігати, стрибати і таке інше. Це можна робити як вдома, так і на вулиці. Ось декілька ідей:

●        Грайтеся в «Гарячу лаву»: розкидайте по підлозі диванні подушки й уявіть, що підлога – це потік розпеченої лави. Дитина може переповзати, переходити чи перестрибувати з подушки на подушку. 

●        Використовуйте покривало як парашут (розкрийте покривало над головою, а потім повільно опустіть на підлогу). Граючись з немовлятами, накривайте та розкривайте їх простирадлом, граючись в «ку-ку».

●        Використовуючи простирадла, ковдри, подушки, стільці і таке інше, побудуйте фортецю. Не поспішайте, нехай головними «будівельниками» будуть діти. Ваша фортеця не обов’язково має бути красивою, головне - безпечною!

●        Зробіть «смугу перешкод» з меблів, подушок та іграшок.

●        Грайтеся з ліхтариком: чи зможе дитина дострибнути до плями світла? Чи зможе вона дотягнутися до такої плями на стіні? Після таких вправ діти самі хочуть взяти ліхтарика до рук – звісно, не відмовляйтеся! Ліхтарики займають їх на доволі тривалий час.

●        Грайтеся в «Мисливця за кольорами». Запропонуйте дитині знайти у помешканні три сині речі, скласти їх докупи, а потім повернути на місце. Повторюйте вправу з різними кольорами.

Обов’язково робіть з дитиною зарядку та руханки!

Наприклад, такі зарядки – під музику та з піснями – є на каналі “З любов’ю до дітей”.

https://www.youtube.com/user/SonechkoProject

У мережі можна знайти багато прикладів вправ для занять з дітьми. Є навіть веселі танцювальні вправи для дуже енергійних (як на англомовному ютуб-каналі «GoNoodle | Get Moving») та спокійніші на «Cosmic Kids Yoga».

Руханки і фізкультхвилинки для дітей:

https://www.youtube.com/watch?v=7pGnVGCLSsk&list=PLElG6fwk_0UmWfbppU9Y_Qp8kOGDOvfDs

 

Пізнавальна діяльність

Малюки дуже люблять спостерігати за різними змінами  в їхньому оточенні та досліджувати навколишній світ. Приклади цікавих дослідів та спостережень тут:

https://vseosvita.ua/library/sposterezenna-ta-doslidi-v-dnz-90600.html

https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/profesijna-skarbnichka/doslidi-ta-eksperimenti-z-ditmi

Влаштуйте «сімейні» 3D-тури музеями України

Музеї України просто неба

https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/

Національний музей природознавства:

https://naturalhistory.si.edu/visit/virtual-tour

Перегляньте картини про дітей відомих художників. Нехай діти спробують розповісти  хто зображений на цих картинах, які почуття викликають ці картини у дітей. 

Катерина Дуднік  

https://www.youtube.com/watch?v=PtraPPVax1E  

Наталія Дерев'янко  

https://www.youtube.com/watch?v=K6QM7wDkgWM&feature=emb_logo

Вікторія Проців 

https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=V1fdhatx1a8&feature=emb_logo

Бурштинові барви Ramunas Naumavicius 

https://www.youtube.com/watch?v=hiligqr8n8c&feature=emb_logo 

Ніно Чакветадзе 

https://www.youtube.com/watch?v=EwEL-PogUhc

 

Слухайте казки народів світу, озвучені відомими українцями

https://kazky.suspilne.media/list.php

До кожної казки цього проєкту є ілюстрації, які зробили Женя Гайдамака і Маша Фоя. Ці картинки можна завантажити та розмалювати разом з дитиною.

https://kazky.suspilne.media/rozmalyovky.php

Корисно розглядати разом з дитиною дитячі книжечки, аналізувати малюнки, визначати на них об’єкти, місце їх розташування, форму, колір та інше.

Почитайте щось разом чи окремо (малюки, які ще не вміють читати, можуть гортати книжки і описувати те, що вони бачать на ілюстраціях).

Уявіть це! Перед читанням книги разом з дитиною «пройдіться по картинкам», перегляньте ілюстрації. Можливо, ваша дитина зможе переповісти історію, користуючись виключно побаченими картинками.

Багато віршів та казок українською мовою можна слухати з дітьми тут https://www.youtube.com/audiomama

 

Пропонуйте розвивальні ігри малюкам

https://www.youtube.com/user/reverslink/videos

Цікаві ігри для дошкільнят з тваринами

https://www.youtube.com/watch?v=qaaPAlX_xLA

Розвивальні ігри для дітей по скайпу

https://www.youtube.com/watch?v=IY5zHX-mijc

Розвивальні ігри для дітей 3-4 років

https://dityinfo.com/rozvitok-ditini/7-rozvivayuchih-igor-dlya-ditei-3-4-rokiv.html

Сайт «Розвивайка» (для дітей 3-4 років)http://www.kidmade.com.ua/ukr/article/rozvivajuchi-igri-dlja-ditej-vid-3-do-4-rokiv.html

Дидактичні ігри «Який малюнок наступний» https://childdevelop.com.ua/worksheets/1950/

Цікава математика для дошкільнят

https://learning.ua/matematyka/doshkilniata/

Вчимо скоромовки

https://www.moirebenok.ua/materialy-na-ukrainskom-yazyke/rozvivayemo-diktsiyu-45-skoromovok-dlya-ditej-vid-2-rokiv/

Незвичні способи малювання

https://shotam.info/chym-zayniatysia-z-dit-my-pid-chas-karantynu-top-5-veselykh-rozvah/

Знайомимося з порами року та назвами місяців

https://youtu.be/fbE5kmaCWOE

Розвивальні мовні ігри для дітей 3-5 років

https://www.youtube.com/watch?v=8ocueX8_7CU

Розвивальні ігри-вікторини дітей 3-5 років

https://www.youtube.com/watch?v=ksUyX3TCfwk

Логічні ігри на розвиток міркування та кмітливості дітей 3-4 років

https://www.youtube.com/watch?v=OKK4ltCP028

«Family Простір»: Чим зайняти малечу вдома? Цікаві ігри та розваги для дитини

https://www.youtube.com/watch?v=HpUaC5TDR5I

Розвивальні ігри для дітей: ТОП-10 корисних розваг

https://lady.tochka.net/ua/66492-razvivayushchie-igry-dlya-detey-top-10-poleznykh-razvlecheniy/

Три корисні гри на Android для дошкільнят. Та трохи про ігри дітей на планшеті

https://gylyajpole.city/read/blog/21643/3-korisni-gri-na-android-dlya-doshkilnyat-ta-trohi-pro-igri-ditej-na-plansheti

СХОДИНКИ ЗРОСТАННЯ

Школа психологічного мінімуму

Я думаю, професія вихователя постає гармонійного поєднання особистісних професійних якостей. 

Професійне  зростання починається з особистісного: з уміння бути собою,            виступати перед аудиторією,  бути переконливим .                                                                    Не кожній людині це дано від природи. Зовнішній успіх                                                          нічого не вартий, якщо він не супроводжується внутрішнім успіхом                                                                                                 

 ПИТАННЯ, ЯКІ ПОВИНЕН ПОСТАВИТИ

СОБІ КОЖЕН ВИХОВАТЕЛЬ

1.            Що ви знаєте про своїх вихованців?

2.            Які якості і риси характеру вважаєте провідними?

3.            Чи знаєте реальність здатності малюків?

4.            Індивідуальні вікові особливості, новоутворення кожної вікової групи.

5.            Врешті-решт, чи знаєте, як враховувати всі ці відмінності в навчально-виховній роботі?

6.            Як саме допомогти становленню індивідуальності дошкільника?

 Запитання аж ніяк не риторичні, однак на жаль, педагоги досить часто оцінюють особистість дитини, не маючи достатньої інформації про неї і не розуміючи істотних мотивів її вчинків та дій. Це можна пояснити тим, що вихователь не завжди має змогу своєчасно отримати допомогу від психологічної служби.

ТЕСТ  ДЛЯ  ВИЗНАЧЕННЯ  ХАРАКТЕРУ  ВЗАЄМОДІЇ  ВИХОВАТЕЛЯ З ДІТЬМИ

Педгодина 20.11.2019р

Інструкція: на кожне твердження дайте ствердну чи заперечну   відповідь — так чи ні. Взаємодія вихователя з дітьми

-         Даю змогу дітям самостійно обирати матеріал та місце для роботи

-         Даю змогу дітям брати участь у плануванні життєдіяльності групи та розпорядку дня

-         Допомагаю дітям будувати власні плани та приймати рішення

-         Допомагаю дітям поліпшити результати їхньої роботи, якщо вони просять про це

-         Забезпечую дітей книгами і матеріалами для освітньої діяльності

-         Даю дітям змогу самостійно приймати рішення

-         Регулярно читаю дітям

-         Привчаю дітей до літер, цифр, письма, читання, рахунку з раннього віку

-         Не змушую дітей через силу вчитися читати, писати, рахувати, а забезпечую їх такими матеріалами для читання, письма, рахунку, які викликають пізнавальний інтерес і бажання навчитися

-         Показую кожній дитині, що її люблять не лише за позитивні якості

-         Встановлюю розумні правила поведінки і привчаю дітей усвідомлювати необхідність їх дотримання

-         Ніколи не кажу дитині, що вона краща чи гірша за інших дітей

-         Підтримую в кожній дитині почуття власної гідності

-         Ніколи не порівнюю роботу однієї дитини з роботою іншої

-         Порівнюю дитину лише з нею самою в різні періоди її розвитку

-         Не існує тем, обговорення яких з дітьми я уникаю

-         Ніколи не дражню дітей, не караю їх за припущені помилки, промахи

-         Уважно ставлюся до індивідуальних особливостей кожної дитини і не намагаюся підвести її під стандарт

-         Відповідаю на запитання дітей терпляче і чесно, як тільки це можливо

-         Серйозні запитання і висловлювання дітей сприймаю всерйоз

-         Розробляю практичні експерименти, щоб допомогти дітям дізнатися більше

-         Навчаю дітей вільно спілкуватися з дорослими

-         Вірю у здоровий глузд дітей

-         Даю змогу кожній дитині самостійно виконати роботу, за яку вона взялася, навіть якщо не впевнена у позитивному результаті цієї роботи

-         Заохочую в дітях незалежність від дорослих

-         Допомагаю кожній дитині бути особистістю

-         Вважаю, що послух не завжди є позитивною якістю.

Ключ для оброблення відповідей:

 -  якщо на більшість запитань Ви дали ствердну відповідь, то Вам притаманне бажання стиму­лювати самостійність, відповідальність, активне самосприймання і розумовий розвиток дітей. У своїй групі Ви реалізуєте на практиці ідеї гуманізації педагогічного процесу;

 -  якщо Ви погоджуєтеся лише з деякими твердженнями, то задумайтеся, чи не відчуваєте Ви ба­жання повернутися до командно-адміністративної, репресивної системи виховання. Можливо, вона для Вас є звичнішою, легшою, зручнішою? А для дітей?

Пам'ятка для дорослих,  або правила роботи з аутичними дітьми

1. Приймати дитину такою, якою вона є.

2. Виходити з інтересів дитини.

3. Дотримуватися визначеного режиму і ритму життя дитини.

4. Дотримуватися щоденних ритуалів (вони забезпечують безпеку цитини).

5. Навчитися уловлювати найменші вербальні і невербальні сигна­ли дитини, що свідчать про її дискомфорт.

6. Частіше бути присутнім у групі чи класі, де займається дитина.

7. Якнайчастіше розмовляти з дитиною.

8. Забезпечити комфортну обстановку для спілкування і навчан­ня.

9. Терпляче пояснювати дитині зміст її діяльності, використовуючи чітку наочну інформацію (схеми, карти і т.п.).

10. Уникати перевтоми дитини.

Як грати з аутичними дітьми

Працюючи з аутичними дітьми, треба мати на увазі, що корекційна робота буде тривалою. Швидше за все, на перших етапах взаємодії аутич-на дитина відмовиться від контакту з вами зовсім, а тим більше не захо­че вступати в групову, а може бути, і в індивідуальну гру.

Тому, рекомендуючи ігри для роботи з аутичними дітьми, ми маємо на увазі, що проводити їх ви будете тільки виходячи з реальних можли­востей і необхідності.

Складаючи список ігор для корекційних занять з аутичною дити­ною, варто також пам'ятати, що грати вона з вами буде тільки в ті з них, що найбільшою мірою збіжаться з її інтересами. Тому, йдучи на занят­тя, ви повинні бути готові до гнучких змін своїх планів і мати в запасі кілька ігор, що можуть прийтися «до смаку» вашому учню.

Опис кожної гри починається з формулювання цілей її проведення. Сподіваємося, що це допоможе вам при доборі ігор і врахуванні інте­ресів конкретної дитини.

Найбільш складні для аутичних дітей ігри — це колективні ігри, що припускають їхнє включення у взаємодію з однолітками. Ці ігри ви бу­дете використовувати, зрозуміло, після проведення індивідуальної підготовчої роботи і, звичайно, при бажанні самої дитини.

Рухливі ігри

«Рукавички». Включення аутичних дітей у групову роботу.

Для гри потрібні вирізані з паперу рукавички, кількість пар дорів­нює кількості пар учасників гри. Ведучий розкидає рукавички з одна­ковим орнаментом, але не розфарбовані, по приміщенню. Діти розбрідаються по залу. Відшукують свою «пару», відходять у куточок і за до­помогою трьох олівців різного кольору намагаються якнайшвидше розфарбувати зовсім однакові рукавички.

Діти відразу бачать і розуміють доцільність своїх дій (шукають пари). Педагог спостерігає, як організовують спільну роботу пари, як поділяють олівці, як при цьому домовляються. Проводити гру реко­мендується в два етапи. На першому етапі діти тільки шукають парну рукавичку. Програвши подібним чином кілька разів, можна переходи­ти до другого етапу: знайшовши пари, учасники гри розфарбовують парні рукавички.

«Друзки на ріці». Створити спокійну, довірчу атмосферу.

Учасники встають у два довгих ряди, один напроти іншого. Відстань між рядами повинна бути більше витягнутої руки. Це всі разом — Вода однієї ріки.

По ріці зараз попливуть Друзки. Перша дитина, перша Друзка, по­чинає рух. Вона сама вирішить, як буде рухатися. Наприклад, заплюще очі і попливе прямо. А Вода плавно допоможе руками Друзці знайти дорогу. Можливо, Друзка попливе не прямо, а буде крутитися. Вода по­винна і цій Друзці допомогти знайти дорогу. Може бути, Друзка, зали­шивши очі відкритими, буде рухатися хаотично чи колами. Вода повинна і їй допомогти. Коли Друзка проходить до кінця Ріки, вона стає  поруч з останньою дитиною і чекає, поки не припливе наступна, котра  встає навпроти першої. Тим самим вони складають Ріку і поступово подовжують її. Так, неспішно, Ріка буде блукати по класі, поки всі діти не пропливуть по Ріці, зображуючи Друзки.                                            

Діти самі можуть вирішити, як вони в якості «Друзок» будуть «ру­хатися по Воді»: повільно чи швидко. Діти, що будуть Водою, повинні потренуватися припиняти і направляти найрізноманітніші Друзки. Аутичній дитині не обов'язково бути в ролі Друзки.

«Полювання на тигрів.» Навчити дітей планувати свої дії в часі.

Група учасників встає в коло. Той, що водить, виходить за коло, стає спиною до групи і починає голосно рахувати до 10. У цей час учасники передають один одному маленького іграшкового тигра. Після закінчен­ня рахунка той, у кого знаходиться тигр, витягаючи руки вперед, закри­ває тигра долоньками. Інші учасники роблять те ж саме. Задача того, що водить — знайти тигра.

Як правило, аутичним дітям важко відразу включитися в гру, тому спочатку необхідно дати їм можливість поспостерігати за ходом гри зі сторони.

«Покажи ніс». Допомогти дітям відчути й усвідомити своє тіло.

Раз, два, три, чотири, п'ять,

Починаємо ми грати.                                                                     

Ви дивіться, не позіхайте                                                             

І за мною усі повторюйте,

Що я вам зараз скажу                                                                  

І при цьому покажу.

Вихователь, називаючи частини свого тіла, показує їх на собі, кладе на них руку. Діти повторюють за ним рухи, показуючи на названі час­тини тіла.

Потім вихователь починає «плутати» дітей: називати одну частину тіла, а показувати іншу. Діти повинні помітити це і не повторити невірні рухи.

«Хто я?». Розвиток уявлень і уяви дитини.

Зміст. Дорослий по черзі надягає на себе атрибути представників різних професій (лікар, артист, диригент, дресирувальник, міліціонер і т.д.). Дитина повинна відгадати, хто це був.

«Придумки». Навчити дітей розпізнавати різні емоції.

Дорослий просить дитину придумати невелику розповідь, орієнтуючись на картинки. Він говорить: «Я почну придумувати історію, а ти продовжиш її. До цієї історії в нас уже намальовані картинки. Наприк­лад, Таня вийшла в двір гуляти. Вона взяла м'яч. Настрій у неї був от такий (педагог показує на картку № 1). Як ти думаєш, що відбулося?» «Потім Таня...» (педагог показує картку № 2)

«Покажи по-різному». Навчити дітей розпізнавати і показувати різні відчуття і дії, ознайомити їх зі словами-антонімами.

І етап гри. Дорослий говорить:

— От я заходжу у ворота високі (і супроводжує свої слова показом), а от я заходжу у ворота... (дорослий пригинається). Які? (Дитина по­винна назвати антонім до слова «високі».)

-         Я несу легкий пакет (показує), а тепер я несу (показує)... Який пакет?

-         Я переходжу широку ріку (показує), а от я перестрибую через малу калюжу

-         Я йду повільно, а от я йду... Як?

-         Я гуляю, мені спекотно. Але от подув вітер, і мені...

-         Я дивлюся сумну виставу. А тепер дивлюся...

2 етап гри. Усі дії виконує дитина, а дорослий коментує чи встанови правила гри, наприклад: «Якщо я скажу, що ворота високі, то ти йдеш, як звичайно, а якщо я скажу, що ворота низькі, то ти пригинаєш­ся тощо.

«Сонячний зайчик». Розвиток уваги й уміння орієнтуватися в про­сторі.

«До нас у гості прийшов Сонячний зайчик. Знайди, де він знахо­диться. (Педагог включає ліхтарик і світить ним на стінку.) А тепер зай­чик буде рухатися. Запам'ятай, як він рухався, і намалюй його шлях». Дитина стежить поглядом за рухом світлової плями, а потім замальо­вує траєкторію шляху зайчика на папері.

Замість ліхтарика можна використовувати лазерну вказівку, а в со­нячний день — дзеркальце.

Ігри за партами

Оскільки аутичні діти болісно сприймають зміну обстановки, то всі індивідуальні ігри, що зазначені вище, рекомендується проводити за партами. Крім того, для аутичних дітей (за умови, що з ними уже встановлений контакт) будуть корисні дихальні і релаксаційні вправи.

2 квітня - Всесвітній день поширення інформації про аутизм.
Сьогодні у світі 1 дитина з 88 має аутизм.

Аутизм - це стале порушення розвитку, яке проявляється протягом перших трьох років життя і може значно погіршити розвиток мовлення, соціальної взаємодії, спілкування і поведінки. Аутизм впливає на кожну людину по-різному, і може варіюватися від дуже легкої до дуже важкої форми прояву.

Чим раніше звернути увагу, діагностувати й почати допомагати дитині - тим більше можливостей їй адаптуватися до навколишнього світу й комунікувати з ним.

Тому так важливо батькам знати, на що саме звернути увагу. І тому так важливо суспільству знати про аутизм, щоб зустрівши дитину з ознаками аутизму - не засудити, а зрозуміти й прийняти її інакшість.
Агресія, ігнорування та ізоляція до дітей з аутизмом сприяє ще більшій їхній замкненості, тому неприпустима. А втручання сторонніх людей з засудженням чи порушенням особистого простору дитини - теж тільки погіршує ситуацію.

Ліків від аутизму не існує. Любов, прийняття, розуміння, підтримка - ось найкращий простір, в якому діти з аутизмом можуть розвиватися. І багато-багато вправ,
які можуть підказати фахівці (зоровий контакт, увага, взаємодія, відчуття власного тіла, дієта тощо).

Більше інформації читайте на сторінці "2 квітня - Всесвітній день поширення інформації про аутизм" https://www.facebook.com/autism.2kvitnya/

На підтримку діткам з аутизмом та їхнім батькам, вдягніть 2 квітня щось блакитне.

Інформація та підтримка мають величезну силу.

 

http://tutkatamka.com.ua/nathnennya/psihologiya/8-multfilmiv-yaki-navchayut-ditinu-tolerantnosti/?fbclid=IwAR1HSIx8WWlP9UJnT6-iQuAwGNs0k3_TwZ8bsyS5W6p5SQX67w957PIM-x8

https://mamabook.com.ua/multuk-pro-inkluzuvnu-osvitu/?fbclid=IwAR2i37ixWJzGyOFwbZh3sm9YHmr2VkJloJdfyEW4cVLlV_FLc1aY9BuaJaU

Ви ніколи не замислювалися, звідки беруться дорослі хами? Напевно, такими їх виховали батьки. Але гарним манерам можна навчити, якщо бути послідовними і терплячими.

Зазвичай батьки вчать дітей ввічливості і поваги до інших. Здавалося б, це само собою зрозуміло — але деякі методи виховання можуть дати протилежний результат.

Ось що треба робити, якщо ви не хочете виховати дітей грубіянами:

1. Перестаньте їх боятися.

Якщо дитина вередує, а ви панікуєте, щоб виконати будь-яке її бажання, це формує у неї невірні уявлення. Вона звикає до істерик і сліз як до способу домогтися свого. Звичайно, іноді побалувати дитину приємно, але не перестарайтеся.

Задумайтеся, чи не надаєте ви своїм дітям незаслужені привілеї. Це часто відбувається, коли батьки задовольняють будь-яку забаганку, щоб заслужити визнання і любов, або прагнуть дати дітям те, чого не мали в дитинстві.

Навчіть їх різниці між «я хочу» і «потрібно».

2. Перестаньте їх виправдовувати.

Не варто применшувати роль поганої поведінки. Не треба виправдовувати істерики фразами типу «всі діти такі» — це лише зміцнить у дитини думку, що вона все робить правильно.

Чим довше ви терпите, тим складніше буде припинити шукати виправдання поганої поведінки. Встановіть дисципліну, засновану на любові: приділяйте увагу правилам, манерам і справам, але не забувайте і про потреби дітей.

Пам’ятайте: ваша задача — задовольняти їхні потреби і приборкувати їх бажання.

3. Не забороняйте іншим відчитувати їх.

Раніше вважалося нормальним, що вчителі та інші дорослі відчитують неслухняних дітей, але тепер це не вітається. Багато матерів вважають за краще виховувати своїх дітей, не втручаючись у життя інших.

Дозвольте іншим дорослим відчитувати вашу дитини (в розумних межах, звичайно). Наприклад, якщо вона погано поводиться на уроці, вчителька має право зробити їй зауваження.

Встановіть з нею контакт, і вона допоможе вам слідкувати за поведінкою і манерами дитини в школі.

4. Припиніть їх балувати.

Щодня задавайтеся питанням: чому я вчу дітей? Допомагаю я їм придбати навички та вміння, необхідні для повноцінного функціонування у дорослому житті?

Наприклад, даючи їм гроші, задумайтеся: чи навчаєте ви їх поваги, дисциплінованості, відповідальності та відкладеної винагороди?

Цього неможливо навчити, якщо завжди давати їм те, що вони хочуть.

5. Перестаньте спрощувати їм життя.

Жодні батьки не хочуть ускладнювати життя дітей, але іноді корисно привчити їх до праці і терпіння.

Простий приклад: ви сидите в ресторані, і дитина починає соватися від нудьги. Не варто відразу давати їй планшет, щоб вона відвернулася і залишила вас у спокої. Навчіть її терпіти і придумувати розваги без допомоги гаджетів.

Ще один спосіб навчити дитину цінувати працю — просити її допомогти в хатніх справах, навіть якщо у вас є прислуга.

Якщо дитина мріє — це прекрасно, але підкресліть, що амбіції нічого не варті без праці.

Вірте у своїх дітей, будьте з ними чесні, завжди приходьте на допомогу — і вони виростуть впевненими і слухняними не з страху, а з поваги, на якій будуються по-справжньому хороші манери.

Ви ніколи не замислювалися, звідки беруться дорослі хами? Напевно, такими їх виховали батьки. Але гарним манерам можна навчити, якщо бути послідовними і терплячими.

Зазвичай батьки вчать дітей ввічливості і поваги до інших. Здавалося б, це само собою зрозуміло — але деякі методи виховання можуть дати протилежний результат.

Ось що треба робити, якщо ви не хочете виховати дітей грубіянами:

1. Перестаньте їх боятися.

Якщо дитина вередує, а ви панікуєте, щоб виконати будь-яке її бажання, це формує у неї невірні уявлення. Вона звикає до істерик і сліз як до способу домогтися свого. Звичайно, іноді побалувати дитину приємно, але не перестарайтеся.

Задумайтеся, чи не надаєте ви своїм дітям незаслужені привілеї. Це часто відбувається, коли батьки задовольняють будь-яку забаганку, щоб заслужити визнання і любов, або прагнуть дати дітям те, чого не мали в дитинстві.

Навчіть їх різниці між «я хочу» і «потрібно».

2. Перестаньте їх виправдовувати.

Не варто применшувати роль поганої поведінки. Не треба виправдовувати істерики фразами типу «всі діти такі» — це лише зміцнить у дитини думку, що вона все робить правильно.

Чим довше ви терпите, тим складніше буде припинити шукати виправдання поганої поведінки. Встановіть дисципліну, засновану на любові: приділяйте увагу правилам, манерам і справам, але не забувайте і про потреби дітей.

Пам’ятайте: ваша задача — задовольняти їхні потреби і приборкувати їх бажання.

                   3. Не забороняйте іншим відчитувати їх.

Раніше вважалося нормальним, що вчителі та інші дорослі відчитують неслухняних дітей, але тепер це не вітається. Багато матерів вважають за краще виховувати своїх дітей, не втручаючись у життя інших.

Дозвольте іншим дорослим відчитувати вашу дитини (в розумних межах, звичайно). Наприклад, якщо вона погано поводиться на уроці, вчителька має право зробити їй зауваження.

Встановіть з нею контакт, і вона допоможе вам слідкувати за поведінкою і манерами дитини в школі.

4. Припиніть їх балувати.

Щодня задавайтеся питанням: чому я вчу дітей? Допомагаю я їм придбати навички та вміння, необхідні для повноцінного функціонування у дорослому житті?

Наприклад, даючи їм гроші, задумайтеся: чи навчаєте ви їх поваги, дисциплінованості, відповідальності та відкладеної винагороди?

Цього неможливо навчити, якщо завжди давати їм те, що вони хочуть.

5. Перестаньте спрощувати їм життя.

Жодні батьки не хочуть ускладнювати життя дітей, але іноді корисно привчити їх до праці і терпіння.

Простий приклад: ви сидите в ресторані, і дитина починає соватися від нудьги. Не варто відразу давати їй планшет, щоб вона відвернулася і залишила вас у спокої. Навчіть її терпіти і придумувати розваги без допомоги гаджетів.

Ще один спосіб навчити дитину цінувати працю — просити її допомогти в хатніх справах, навіть якщо у вас є прислуга.

Якщо дитина мріє — це прекрасно, але підкресліть, що амбіції нічого не варті без праці.

Вірте у своїх дітей, будьте з ними чесні, завжди приходьте на допомогу — і вони виростуть впевненими і слухняними не з страху, а з поваги, на якій будуються по-справжньому хороші манери.